Скалатська міська об’єднана територіальна громада
Підволочиський район, Тернопільська область

Новели процесуального законодавства

3 жовтня Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому законопроект № 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів». 

Давайте зробимо короткий огляд деяких змін, які відбудуться після набрання чинності новими процесуальними кодексами. 

Головні зміни в адміністративному процесі

1. Уточнення термінології: чіткіше визначено поняття адміністративного договору, доповнено поняттями «нормативно-правовий акт» та «індивідуальний акт», «адміністративна справа незначної складності (малозначна справа)», «типова справа» та «зразкова справа», уточнено та розширено поняття «публічно-правового спору».

2. Передбачається спрощене позовне провадження для справ незначної складності та інших справ, у яких пріоритетним є швидке вирішення.

3. Вводиться поняття «похідна позовна вимога», задоволення якої залежить від задоволення іншої (основної) позовної вимоги.

4. Передбачається можливість проведення фотозйомки, відео- та аудіозапису з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених КАС України.

5. Введення «Електронного суду» шляхом запровадження єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

6. Зміни в доказах та доказуванні: до переліку доказів додано електронні докази; при вирішенні справи по суті суд повинен буде оцінювати не тільки належність та допустимість доказів, але і їх достатність та достовірність; особливості доказування у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень; можливість витребування у позивача не будь-яких доказів у справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а лише тих, які підтверджують порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю права позивача.

7. Позивач повинен до подання позовної заяви надіслати копії доказів, що подаються до суду, іншим учасникам справи. Ця норма не поширюється на випадки, коли такі докази є у відповідного учасника справи, якщо обсяг доказів є надмірним або вони подані до суду в електронній формі чи є публічно доступними.

8. Закріплюються заходи процесуального примусу, зокрема попередження, видалення із залу судового засідання, тимчасове вилучення доказів для дослідження судом, привід, штраф.

9. Передбачається можливість застосування у процесі експертизи у сфері права. Зокрема, відповідно до проекту учасником судового засідання є також експерт у сфері права, яким є особа, що має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Рішення про допуск до участі в справі такого експерта та долучення його висновку до матеріалів справи ухвалюється судом.

10. Передбачена можливість участі судді у ролі посередника між сторонами. Мова йде про передбачене проектом КАСУ врегулювання спору за участі професійного судді.

Головні зміни в господарському процесі

1. Наявність у суду права у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 ГПК України).

2. Вводиться поняття «малозначних справ» у господарському процесі, а саме: справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

3. Передбачається, що показання свідків є джерелом доказів (ст. 88 ГПК України). Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків.

4. Новелою також є можливість письмового опитування учасників справи в якості свідків. Ст. 91 проекту ГПК передбачено, що учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи або у додатку до неї десять запитань іншому учаснику справи про обставини, які мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання іншим учасником справи, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті.

5. Передбачена можливість проведення експертизи не тільки на підставі ухвали суду, а й на замовлення учасників справи. Зокрема, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

6. Передбачається можливість залучення експерта з питань права. Так, ст. 71 ГПК передбачено, що як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права.

7.  Запроваджується можливість застосування заходів процесуального примусу у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.

8. Запроваджується можливість стягнення неоспорюваної заборгованості в порядку наказного провадження.

9. Новий проект ГПК як новелу містить статтю «Неприпустимість зловживання процесуальними правами», яке може проявлятись у вигляді подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню; подання позовів до одного й того ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; укладання мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення третіх осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

10. В новій редакції ГПК значно розширений перелік справ, які не можуть бути передані на розгляд третейського суду/міжнародного комерційного арбітражу (ч.ч. 1 – 3 ст. 23 ГПК). 

Головні зміни в цивільному процесі

1. Можливість здійснення судочинства із застосуванням інформаційних технологій ("електронний суд"), зокрема, вчинення всіх процесуальних дій через засоби електронного зв’язку з відповідними механізмами ідентифікації та безпеки.

2. З метою попередження юрисдикційних спорів та "дублювання" цивільних, господарських, адміністративних справ вводиться поняття “похідних вимог”. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задовлення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

3. Для менш складних справ, які не можуть бути розглянуті в процедурі наказного провадження, передбачений розгляд у порядку спрощеного позовного провадження.

4. Викладати свою позицію у справі учасники справи зобов'язані у визначених кодексом процесуальних документах, а саме в заявах по суті справи: в позові, відзиві, відповіді на відзив і запереченні, поясненні третьої особи.

5. Вводиться поняття «малозначних справ» у цивільному процесі, а саме: справи, у яких ціна позову не перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

6. Застосовано зміни до Конституції України щодо представництва інтересів осіб в судовому процесі адвокатом, за виключенням представництва у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

7. Верховний Суд розглядає справи у складі колегії з трьох або більшої непарної кількості суддів. Якщо колегія не погоджується з практикою правозастосування у подібних правовідносинах, яка має місце в рішеннях іншої колегії в межах цієї ж палати, іншої палати цього ж касаційного суду або іншого касаційного суду, така колегія може передати справу на розгляд палати, до якої входить ця колегія, або об’єднаної палати відповідного касаційного суду, або Великої Палати Верховного Суду відповідно.

8. Збільшення строку на оскарження рішень судів.

9. Запроваджується можливість застосування заходів процесуального примусу, а саме: попередження; видалення із залу судового засідання; тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; привід; штраф.

10. Встановлюються винятки категорій справ, рішення по яких не підлягають касаційному оскарженню (ст. 390 ЦПК України). 

Також можна зауважити, що деякі із змін є спільними для усіх форм судочинства (адміністративного, господарського та цивільного). Це такі зміни як запровадження електронного суду та електронних доказів, закріплення та регламентація заходів процесуального примусу, включення положень про судову медіацію тощо. 

Насамкінець, зауважимо, що зазначені зміни є прогресивними та сприятимуть здійсненню судочинства в Україні. Водночас існують і певні спірні моменти, про вплив яких можна буде судити уже після вступу закону в силу, а саме в ході застосування його положень на практиці.  

З повагою!

Юрисконсульт Скалатської міської ради                                                                                                                     Х.Е.Голик